Вселенная полна удивительных вещей, дожидающихся пока наш разум созреет, чтобы их постичь...

 


Настроение : Божественное...    

Нічна розмова


Зірки, провидці ночі, знову світять.
Їх дивне сяйво манить і п’янить.
І знову мої очі їх помітять,
щоб нагадати, як чудово жить!
 
Земля не спить – вона говорить з небом.
Між ними відстаней і перешкод нема.
Їх розуміти – все, що зараз треба.
Ця тиха ніч далеко не німа...
 
Вслухаюсь в тишу, з темнотою вінчану.
Вдивляюсь в плетиво небесних ліхтарів.
Мільйони їх, прекрасних, ще не злічені.
Мільйони знаків, загадкових слів...
 
Мигтять зірки. І хто їх там запалює?
Щоночі розкидає над Дніпром?
Їх сяйво зачаровує і зваблює...
Ця ніч так пахне м’ятою й вином.
 
І легко так, приємно та спокійно.
Я руки простягаю в небеса.
Ця тиха ніч... Я в ній безмежно вільна.
Неосягненна зоряна краса!
 
Краса в зірках, у символах, у слові.
У запахах, у дотиках,  в піснях.
Все гармонійно в цій нічній розмові
між небом і землею у житах.
 
І я між двох світів стою і мрію.
Ловлю повітря бризки на губах.
Ловлю цю ніч і майже розумію,
про кого там написано в зірках... 

Моя авторська поезія

А тут аудіоваріант: geana.ucoz.ua/load/0-0-0-54-20


Открыть | Комментариев 8

Музыка : Kevin Kern - Cauldron Of Healing  

Душа-поэзия


Устала от прозы. Она, как ножом, режет...
Вонзается в сердце жестоко холодным лезвием.
Такая серьезная... Стала смеяться реже.
И вновь по своей мечте играю реквием...

И полнится звуками грусти пустая комната.
В своё одиночество вновь никого не пустила.
Устала от прозы. Пусть лучше молчанье-золото.
Терпеть пустословие просто уже не сила...

О чем вы все, люди? О тленных вещах грезите.
А жизнь мимолетная всё заберет однажды...
О, дни человека! И что же вы в вечности весите?
В реке бесконечной – словно кораблик бумажный.

Но как же постичь её – жизни земной поэзию?
Наполниться так, чтоб до смерти самой хватило?
И с прозой смириться... И смело пойти по лезвию,
но так, чтобы радость всегда на пути светила?!

И как воскресить мечту из глубин отчаянья,
чтоб в жизни короткой её воплотить успела?
Однажды сквозь слёзы опять засмеюсь, нечаянно...
Душу-поэзию снова вдохну в прозу-тело!..

Стих моего авторства

Аудиовариант: geana.ucoz.ua/load/0-0-0-49-20


Открыть | Комментариев 3

Настроение : Весна пришла!    

Як безмежно вишні зацвіли!


Як безмежно вишні зацвіли!
Скільки ніжності і дива в тому цвіті,
що й мене зачарувать змогли,
як дитя, примусили радіти.

Білі ангели, що проросли з землі
і прикрасили квітками віти-крила.
Частки світла, вогники малі,
що весну багаттям запалили.

Сніжне марево, легке і запашне.
Діти хмар з мережаного раю.
Білі вишні зцілюють мене!
Я сама із ними розквітаю! 

Мій авторський вірш


Открыть | Комментариев 1



Метки

Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы


Интересы

Содержание страницы


ОБОЗ.ua